ПОЗЛОТИСТИЙ, А, Е.
Позлотистий, а, е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 265.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОЗЛОТИТИ, ЛОЧУ, ТИШ, →← ПОЗЛОТЕЦЬ, ТЦЯ,